У селі Грушка на півдні Вінниччини, дорогою до Букатинки, збереглася Дмитрівська церква, зведена у 1905 році. Храм вирізняється незвичною кам’яною архітектурою та майстерністю місцевих каменотесів. Про це розповідає видання «Україна Інкогніта».
Автором проєкту церкви називають архітектора Іванова. Будівництвом займалися місцеві майстри, які працювали з пісковиком. Храм складений із рівних кам’яних блоків, які, за описами, укладали без використання розчину.
Особливу увагу привертають кам’яні карнизи та обрамлення вікон. Вага окремих елементів перевищує 300 кілограмів.
Архітектуру Дмитрівської церкви пов’язують із неоруським стилем, на що, зокрема, вказують характерні кокошники. Водночас її зовнішній вигляд має й інші риси. Автор матеріалу порівнює кам’яну споруду з архітектурою Турецької Месопотамії, зокрема міста Мідьят.
Історія Грушки також пов’язана з відомими землевласниками. У XVIII столітті село належало Потоцьким. Згодом навколишні землі перейшли до родини Ярошинських, які звели у Грушці палац. До наших днів ця споруда не збереглася.
Дістатися до церкви сьогодні можна не найкращою дорогою. Асфальт на маршруті до Грушки зберігся лише окремими ділянками, значна частина дороги — ґрунтова, тому після сильних дощів поїздка може бути складною.
Фото — Роман Маленков, «Україна Інкогніта».