13 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Юнаківка на Сумщині, загинув молодший сержант Збройних сил України Юрій Леонідович Яворський. Йому було лише 29 років.
12 травня жителі Ямпільської громади зустрічали траурний кортеж із тілом загиблого Героя на колінах, з молитвою й жалобою в серці. У селі Безводне, звідки родом Юрій, відбулося прощання. Провести воїна в останню путь прийшли рідні, земляки, друзі, побратими, представники влади, духовенства й освітяни.
Юрій народився 5 вересня 1995 року. Навчався у місцевій школі, згодом у Вінницькому транспортному коледжі та Львівському національному лісотехнічному університеті. Працював озеленювачем у Львові. Восени 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив підготовку у коледжі сержантського складу, відзначений за успішне навчання. Служив командиром відділення у самохідній артилерійській батареї.
Його життя обірвалося на одному з найнебезпечніших напрямків фронту. Лише 7 травня тіло воїна було ідентифіковано. У нього залишилися мама Тетяна Вікторівна, батько Леонід Вікторович, військовослужбовець, який нині проходить реабілітацію після поранення, та сестра Наталя.
На церемонії прощання староста Безводнівського старостинського округу Володимир Бойко поділився спогадами:
«Я пам’ятаю, як працьовитий, невтомний Юрко виганяв череду, як допомагав батькам і сусідам, як пішов до першого класу. Я мав за честь викладати у нього українську літературу. Це був цікавий, допитливий, задуманий, замріяний учень. Багатогранно відкривав свій внутрішній світ у творах — любов до природи, до людей, до свого села. Він реалізував себе, коли з простого сільського хлопця став мужнім захисником нашої держави. Він дивився у вічі смерті. Вона його забрала, але не перемогла».
Класний керівник Юрія Володимир Демиденко додав:
«Його доброта була щирою, такою, що зігрівала душі. Спокійний за характером, але мужній за духом, він став на захист Батьківщини. Його подвиг — це прояв справжнього патріотизму й безмежної любові до України. Для мене він назавжди залишиться юнаком із ясними очима, щирим серцем і великими мріями».
Після церемонії прощання жалобна процесія рушила до місцевого кладовища. Юрія поховали з усіма військовими почестями — під звуки Державного Гімну та трикратний військовий салют.
Світла пам’ять про Героя назавжди залишиться в серцях рідних та земляків.
Вічна пам’ять Юрію Яворському.
Фото — з сторінки районної газети «Ямпільські вісті» у Facebook.
