Побачила світ нова поетична збірка «Різдво на полі бою» авторства Людмили Літвінової – завідувачки будинку культури села Біляни Чернівецької селищної ради. Видання присвячене подіям війни, підтримці українських військових і силі родини, яка тримає тил.
У видавництві «Поезія України» – видавничий дім «БУК-ДРУК» вийшла у світ нова збірка віршів завідувачки будинку культури-філії села Біляни Чернівецької селищної ради Людмили Літвінової. Редактор збірки, поет Михайло Каменюк так представив шанувальникам поетичного слова книгу Людмили Літвінової: «Назва книги «Різдво на полі бою» вже сама розповідає про ліричну наповненість другої книги нашої землячки, невтомної працівниці культури і знаної волонтерки з Могилів-Подільського району. Книга тривожна, болюча, патріотична! Вона є ще одним свідченням української звитяги та незламності…».
Збірка поезій «Різдво на полі бою» вийшла друком у 100 примірниках. Вона присвячена подіям сьогодення України, її боротьбі за цілісність і Незалежність, яка триває роками й століттями. Книга має своє призначення – це поповнення бібліотечних фондів ветеранських громадських організацій, волонтерських об’єднань, бібліотек при військових частинах, штабів на лінії фронту, а також особисто для військових та волонтерів, які завжди поряд.
Збірка поезій війни розділена на сім розділів, де у віршах описано відчуття, думки, справи, націлені на боротьбу за Україну, присвяти воїнам-односельцям і кожному Захиснику, який віддав своє життя за нашу свободу. Є там «переселені вірші», які вмістили всі переживання й любов до рідного дому тих, хто залишив домівку внаслідок окупації її ворожими військами. З душевною теплотою і глибоким морально-патріотичним змістом авторка пише про непереборну силу материнської молитви, її допомогу і віру, які рятують воїнів у бою. Читачі зможуть разом із Людмилою Літвіновою пройтися стежками спогадів, повернутися в минуле, традиції та звичаї народу. А тематичний розділ віршів про допомогу ЗСУ зрозумілий без слів – це не про досягнення і не про винагороду. Це мова про те, що ми поруч, і плече допомоги не може втомлюватися, коли Україна в огні. Багато своїх віршів авторка присвятила мужнім синам України, у яких — посил віри нашому війську, його стійкості, любові до свого народу і мрія про майбутнє, яке буде світлим і мирним.
Збірку «Різдво на полі бою» ілюструвала переселенка з міста Дніпро – Ольга Гаєва. Її сюжети близькі за духом поезії та виразні в образному плані.
– Я маю надзвичайну підтримку своєї сім’ї, — каже Людмила Борисівна. — Насамперед від чоловіка Анатолія, який активно займається волонтерською діяльністю — вантажить і перевозить усі наші відправлення й приготування для воїнів ЗСУ; доньки Тетяни (її вишита бісером робота «Крила натхнення» зображена на титульній сторінці збірки), яка частину коштів сімейного бюджету спрямовує на благодійні проєкти і допомогу військовим. Моя онучка Вікторія, маленька 10-річна художниця, дитина війни, виплітає маскувальні сітки з шестирічного віку, кошти від малюнків і виступів передає на ЗСУ та волонтерам на придбання тактичних засобів. Моя мати пенсійного віку щомісячно відправляє частину пенсії на військо і волонтерам. Перемога буде за нами, бо Україна насамперед велика родина, сім’я. Україна — це стійкість, міць, об’єднана сила і духовне джерело прикладу для всього цивілізованого світу. І моя збірка поезій саме про Україну та її душу, сповнену болю, сили і краси.
РІЗДВО НА ПОЛІ БОЮ
Над полем битви засвітилася Зоря
Над полем битви, де народжується Воля.
Не пелена її вкриває, — а броня.
Броня і Воля на снігу посеред поля.
Понад землею чорна хмара воронви
Бодай хоч шмат відкраяти від Волі.
Лиш народившись, — віддають життя Сини
За рідний край. За клин розстріляного поля.
Зійшла Зоря. До неї сила молитов.
До неї хвиля рук. Жіноче море слізне:
Маріє, подаруй Синам покров,
Здолай, Всевишній, чорне птаство злісне!
Ясніше сонця засвітилась в небесах,
І стало видно, — плин долає Божа кара.
І закружляло темним пір’ям по снігах,
Вороння каменем на землю впало.
Над полем битви ясно сяяла Зоря
Над полем битви, де народжується Воля.
Не пелена її вкриває, — а броня.
Броня і Воля.
І Різдво посеред поля. (Людмила Літвінова)
Автор – Віктор Зеленюк, фото- надане автором