У селі Буша на Вінниччині відбулася літня програма емоційного відновлення для дітей, які пережили травматичний досвід унаслідок війни. Табір «Емоції та Стихії» організували громадська організація «Бушанська Толока» у партнерстві зі Школою самопізнання «СвітоЯра» за підтримки швейцарських донорів. Програму реалізували на базі екоцентру Soul Space.
Протягом семи днів — з 7 по 14 червня — у таборі перебували діти віком від 8 до 12 років. У безпечному, природному середовищі вони проходили м’яку психологічну адаптацію: вчилися впізнавати й проживати власні емоції, знімати напругу, справлятися зі стресом і формувати навички емоційної стійкості.
Цьогоріч завдяки донорській підтримці 10 дітей із Запоріжжя, Павлограда, Дніпра, Києва, Вінниці та Ямпільської громади отримали безкоштовні благодійні путівки. Це переважно діти з родин військовослужбовців, які загинули або зникли безвісти під час виконання бойових завдань.
Програма табору включала щоденний психологічний супровід, арт- і тілесні практики, театральні імпровізації, акро-йогу, глинотерапію, командні ігри та екскурсії. Усі заняття проходили у форматі гри, що допомагало дітям краще адаптуватися та відкривати нові ресурси. Проживання було організоване в комфортному глемпінгу, а також передбачено чотириразове харчування.
Ще торік, під час європейського відкриття центру, я запропонувала ідею «хрещених мами й тата» — людей, які могли б підтримати українських дітей і допомогти їм пройти курс психологічної реабілітації. Особливо це важливо для дітей із прифронтових територій, із родин військових чи волонтерів. Формат ігрового табору виявився ідеальним для нашої сільської місцевості, — зазначила директорка ГО «Бушанська Толока», психологиня Світояра Качуренко.
Загалом у таборі взяли участь 18 дітей. Окрім повного проживання, була можливість для місцевих відвідувати табір у денному форматі за пільговими умовами.
Ми вже ведемо перемовини щодо другого заїзду. Я бачу, як діти проживають емоції — плачуть, радіють, зляться, не ховаючи цього в собі. Це надзвичайно важливо для їхнього відновлення, — додає Світояра Качуренко.
Табір у Буші став не просто відпочинком, а терапевтичним простором, де діти отримали можливість відчути підтримку, бути собою та зробити крок до внутрішньої стабільності, попри біль війни.
Джерело – Ямпільська районна газета “Ямпільські вісті”