У громадах Вінниччини виникають труднощі з оплатою виконаних робіт і фінансуванням частини запланованих видатків, хоча місцеві бюджети можуть перевиконувати план надходжень. Причина, за словами доктора економічних наук і колишнього голови Вінницької облдержадміністрації Валерія Коровія, — нестача коштів на єдиному казначейському рахунку.
В інтерв’ю виданню “33-й канал” він пояснив, чому виник касовий розрив, як на ситуацію вплинула міжнародна фінансова допомога та яких наслідків можна очікувати для громад і бізнесу.
Чому Казначейство затримує платежі
Валерій Коровій пояснює, що Державне казначейство обслуговує бюджетні установи, які фінансуються як із державного, так і з місцевих бюджетів. Кошти проходять через єдиний казначейський рахунок, з якого здійснюють платежі.
За його словами, проблема полягає не в тому, що Казначейство вибірково блокує розрахунки, а в нестачі ліквідності. Заявок на фінансування значно більше, ніж коштів, доступних для проведення платежів.
Коровій зазначив, що у Вінницькій області виконання місцевих бюджетів становить близько 120% від запланованого рівня. Однак навіть перевиконання плану доходів не гарантує своєчасної оплати, оскільки кошти місцевих і державного бюджетів проходять через спільну казначейську систему.
Через дефіцит коштів уряд визначив пріоритетні видатки. Насамперед фінансують соціальні потреби та оборону, тоді як частина інших платежів залишається без фінансування.
Яких коштів не вистачає державному бюджету
Однією з ключових причин ситуації Коровій називає нестачу міжнародної фінансової допомоги та невиконання Україною частини зобов’язань перед європейськими партнерами.
За його оцінкою, державний бюджет на 2026 рік передбачав значні надходження від Європейського Союзу, частина яких залежить від виконання Україною погоджених реформ. Серед них — зміни у сфері правосуддя, боротьби з корупцією та підвищення прозорості державних рішень.
Економіст вважає, що затримка з виконанням цих зобов’язань ускладнила отримання фінансування. Додатковим чинником стала зміна підходів США до підтримки України, через що більша частина фінансового навантаження перейшла на європейських партнерів.
Водночас, за словами Коровія, проблема не обмежується міжнародною допомогою. Він вважає державний бюджет розбалансованим, оскільки частина запланованих видатків не була забезпечена підтвердженими джерелами фінансування.
Як це вплине на громади та підрядників
Затримки платежів можуть позначитися на роботі місцевих органів влади, комунальних підприємств і приватних компаній, які виконали роботи за бюджетними договорами.
За словами Коровія, підрядники можуть звертатися до суду через несвоєчасні розрахунки. Однак навіть судове рішення не гарантує негайного отримання коштів, якщо на казначейських рахунках немає достатнього фінансування.
Економіст також попереджає про ризик поширення кризи неплатежів. Якщо компанії не отримуватимуть гроші за виконані роботи та поставлені товари, їм буде складніше виплачувати зарплати й розраховуватися з іншими контрагентами. Це може знизити ділову активність і негативно вплинути на економіку.
Водночас Коровій зазначив, що пенсії, субсидії, соціальні виплати та захищені бюджетні видатки мають фінансуватися першочергово.
Чи відновлять платежі до кінця року
За прогнозом Валерія Коровія, певне пом’якшення ситуації можливе до кінця 2026 року, зокрема за умови надходження додаткової допомоги від ЄС. Проте він не очікує, що це повністю усуне наслідки бюджетного дефіциту.
Серед можливих ризиків економіст називає перенесення заборгованості за виконані роботи та надані послуги на 2027 рік. Якщо фінансових ресурсів не вистачатиме й надалі, державі, на його думку, доведеться переглядати заплановані видатки.
Коровій наголошує, що для виходу із ситуації необхідні виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, реалістичне планування бюджету та відкритий діалог між центральною владою, громадами й бізнесом.