Ой, на Івана, ой, на Купала: збереження обрядових традицій у Лучинці на Вінниччині

Молодь Вендичанської громади, дотримуючись стародавніх українських традицій та обрядів, плела на Івана Купала віночки.

У Лучинці святкували Івана Купала. Цьогоріч воно дещо незвичне і особливе: Україна вперше за багато років відзначає це свято майже одночасно з літнім сонцестоянням – у ніч з 23 на 24 червня.

Цей  день подарував нашим Лучинецьким дівчатам справжню купальську казку, – йдеться у дописі на фб-сторінці Культура Вендичанської Громади.

На Івана Купала юнаки та дівчата зібралися разом аби сплести віночки на щастя, на долю, на добрі мрії та мирне майбутнє. А потім із посмішками та радістю дефілювали у своїх віночках, немов справжні берегині українських традицій.

З давніх-давен цього дня плели вінки, стрибали через вогнище, шукали квітку папороті та загадували найзаповітніші бажання. Вважається, що саме в купальську ніч природа наділяє особливою силою, а давні обряди допомагають притягнути кохання, щастя та добробут.

Особливе місце в купальських легендах займає цвіт папороті. Хоча папороть насправді не цвіте, народні перекази розповідали, що саме цієї ночі на мить з’являється чарівна квітка. Той, хто її знайде, нібито здобуде щастя, мудрість і зможе побачити приховані скарби. Саме тому сміливці вирушали опівночі до лісу на її пошуки.

Минуло багато століть, але ці звичаї й сьогодні нагадують нам про красу української культури, про зв’язок людини з природою та про мудрість предків, яку варто берегти.