Взимку мешканець села Тропова Вендичанській селищній громаді Могилів-Подільського району Валерій знайшов у полі маленьку косулю. Деякий час він спостерігав за малечею, чи не з’явиться мама. Але, на жаль, дива не сталося. І тоді добре українське серце підказало єдиний вірний шлях – врятувати.
Цю історію розповсюдила у соціальних мережах жителька Могилева-Подільського Елла Трейбич.
Беззахисну тваринку годували з соски, потім почали додавати в раціон овочі, фрукти, сіно. День за днем косуля підростала.
«Час йшов. У нашого малюка стали прорізатися ріжки. А далі природні інстинкти далися взнаки. Малий цапок почав, як в народі кажуть, “буцатися”, – розповів Валерій.

Спочатку хазяї подумали що він грається, але з’ясували, що під час статевого дозрівання роги виростають і тварина починає агресувати. А це може бути небезпечним як для родини, так і для мешканців Тропової.
До того ж, у липні починається у тварин гін. Вгадати поведінку косулі у шлюбний період неможливо і у родині Валерія почали шукати шляхи вирішення проблеми.
Елла Трейбич перейнялася історією лісового красеня і зателефонувала до ветеринарного лікаря Oлександра Назарішина, з яким давно співпрацює. Той, у свою чергу, зателефонував до адміністрації Сафарі-парку Медвино, де надали згоду прийняти тварину.
І тут виникло нове питання: як довезти?
Ситуація з косулею вже набувала розголосу. Про неї дізналася землячка з Ямпільщини Олександра, яка нині працює у Київському зоопарку. Вона погодилася допомогти і власним автомобілем довезти цапка до сафарі-парку.
Під час транспортування тварині потрібно було вколоти седативні препарати, зв’язати, щоб уникнути травмування в дорозі.
На оголошений збір для відправки косулі відгукнулися чимало небайдужих. Зібрали 4600 гривень. Волонтери вирушили у дорогу.
Нині тварина вже у парку. Адаптується. Волонтери прислали до Елли Трейбич відеозвіт.
“На відео ми його розмотуємо. Ми вчора його погрузили десь в 15-40. Випускали десь в 23-50. Дорога була важкенька, але ми доїхали. Дякуємо всім, хто допомагав і фінансово, і морально, і медикаментозно.
Як зазначають зоозахисники, таких тварин дуже важко транспортувати, бо вони часто скручують собі шиї.
«Для нас це теж нелегкий, але цінний досвід. Надалі благаємо всіх причетних проводити роз’яснювальну роботу серед знайомих щодо неприпустимості забирання диких дитинчат із природи. Тварина, вирощена біля людини, ніколи не може бути випущена в дику природу, на жаль», – наголошує Олександра.

Ось так завершилася довга історія порятунку маленької косулі, яка залишилася без мами. Завдяки друзям природи – людям, тваринка у безпеці і в найоптимальніших для себе умовах.

