21 травня село Михайлівка Ямпільської громади схилило голови в жалобі — тут відбулося прощання з Захисником України Юрієм Петровим. Його проводжали з усіма військовими почестями, з квітами, державними прапорами та щемом у серці. Сотні людей, серед яких — земляки, побратими, представники місцевої влади та духовенства, стали живим коридором, щоб востаннє вшанувати Героя, який повернувся додому «на щиті».
Юрій Петров народився 16 червня 1975 року в Казахстані, де на той час працювали його батьки. У 1993 році після смерті бабусі й дідуся родина повернулась на батьківщину, у мальовничу Михайлівку. Юрій працював у місцевому сільськогосподарському підприємстві, проходив строкову службу в Збройних Силах України, а після демобілізації продовжив трудову діяльність у рідному селі. У 2014 році, коли розпочалася війна на сході України, пішов добровольцем до прикордонного загону. Після звільнення працював на Ямпільській меліоративній насосній станції.
Страшним ударом стала для Юрія смерть його матері. Він глибоко переживав втрату, але залишався опорою для батька, сестри Тетяни та брата Володимира. Саме родина була для нього найбільшою цінністю — він дбав про близьких, зворушливо ставився до дітей і завжди був готовий допомогти іншим.
З початком повномасштабного вторгнення Юрій не чекав повістки — вже 26 лютого 2022 року добровільно приєднався до Збройних Сил України. Служив стрільцем-санітаром механізованого батальйону в гарячих точках фронту, виявляючи мужність, витримку і турботу про побратимів.
У травні 2025 року з Юрієм зник зв’язок, а згодом стало відомо про його загибель під час бойових дій. До свого 50-річного ювілею Герой не дожив лише трохи більше місяця.
Зі словами співчуття та шани виступила староста Михайлівського старостинського округу Людмила Боднар:
«Знову у наш округ прилетіла чорна звістка. Загинув мужній воїн, який боровся за свободу своєї країни. Хочу подякувати батькові Миколі Феодосійовичу — низький уклін за виховання сина-патріота. Світла пам’ять про Юрія назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, поважав і любив».
До громади звернувся й заступник міського голови Ямполя з питань діяльності виконавчих органів ради Михайло Труба:
«114-го Героя втратила Ямпільщина. Це непоправна втрата для громади та країни. Світлий образ Юрія Петрова залишиться в історії самовідданої боротьби за волю й незалежність нашої держави».
Поховали Героя під звуки Державного гімну та військові залпи. Над його могилою майорітиме синьо-жовтий стяг — символ держави, яку він захищав до останнього подиху.
Юрій Петров залишив по собі не лише спогади, а й приклад мужності, вірності присязі та любові до Батьківщини. У нього залишилися батько, брат і сестра. Громада дякує родині за виховання такого сина, брата, земляка.
Вічна пам’ять Юрію Петрову. Вічна слава Герою України.
Світлини – Ямпільська районна газета “Ямпільські вісті”
