У селі Дружба Мурованокуриловецької громади сільський будинок культури перетворився на справжній волонтерський цех. Тут 82-річна волонтерка цитує Кобзаря, а жінки вплітають у маскувальні сітки не лише тканину, а й молитву за повернення захисників додому.
Від перших днів великої війни ритм життя у Дружбі змінився. У місцевому будинку культури все рідше збираються на святкові заходи – натомість тут щодня триває кропітка праця заради допомоги нашим бійцям. Жінки приходять сюди після роботи, між хатніми справами та турботою про родину. Без графіків та примусу – лише за покликом серця.
«Шевченко допомагає плести»
Атмосфера в залі особлива. Тут не звикли працювати в тиші. Поміж зосередженим рухом рук звучать народні пісні, а 82-річна Марія Мельник та 75-річна Марія Кушнір напам’ять декламують вірші Тараса Шевченка. Так плетуть від самого початку – без сцени й зайвої показовості.
У коментарі для «Могилів-Подільський – онлайн» завідувачка Дружбівського СБК Таїса Калитюк розповідає:
«Пісні й Шевченко під час роботи – це не випадково. Коли ми плетемо з таким настроєм, здається, що в кожен вузлик входить щось більше, ніж просто тканина. У ці сітки ніби вплітається душа нашого народу – та, що жила в піснях століттями, пам’ятає боротьбу і не зламалася».
Тисячі метрів надії
Рахунок виготовлених сіток уже давно пішов на тисячі метрів. Процес виснажливий: основу щільно заповнюють стрічками, формуючи надійне маскувальне полотно. Часто жінки не обмежуються роботою в залі – вони беруть окремі частини сіток додому, щоб плести у вільну хвилину навіть пізно ввечері. Особливу увагу в Дружбі приділяють запитам від односельців. Коли стає відомо, що захист потрібен батькові, чоловіку чи сину когось із місцевих, таку роботу виконують першочергово.
Пані Таїса додає: «Ми вже навіть не рахуємо години, проведені в залі. Знаєте, коли руки зайняті роботою, а в думках – лише одне: щоб вистояли, щоб повернулися. Ми тут, у Дружбі, розуміємо: кожен метр цієї сітки – це реальний шанс врятувати чиєсь життя. Тому плетемо сумлінно, як для рідних, бо на цій війні чужих дітей не буває. Це наш спосіб тримати стрій тут, у тилу».
Допомога фронту
Окрім виготовлення «павутин» захисту, громада Дружби активно долучається до благодійних ініціатив у Мурованих Курилівцях. Усі зібрані кошти спрямовують на нагальні потреби українських військових.
фото – Таїса Калитюк
