У Києві відбулася публічна дискусія «Трипілля: культурний код України. Наука, ідентичність, національна безпека», приурочена до виходу спеціального випуску журналу «Антиквар» – «Україна. Світ Трипілля». Захід став частиною ширшого культурного проєкту, покликаного актуалізувати роль Трипільської культури у формуванні української ідентичності та її місце в європейському цивілізаційному контексті.
Організаторами події виступили ГО «Наша Основа», журнал «Антиквар» та Благодійний фонд «МХП-Громаді». До обговорення долучилися науковці, громадські діячі, представники культурного середовища, політики та митці.
Трипільська культура як частина європейської історії

Під час дискусії Третій Президент України Віктор Ющенко наголосив, що Трипільська культура має значення не лише для України, а й для всієї Європи, адже йдеться про цивілізацію, яка виникла значно раніше за низку відомих стародавніх культур.
«Тема, яку ми сьогодні піднімаємо, це та тема, яка буде цікава португальцю, французу, греку, британцю, будь якій нації в Європі, тому що ми виносимо не маленьке внутрішнє питання, а питання цивілізаційне, про яке до сьогоднішнього дня Європа мало знає. Це тема, яка буде цікавити в Європі і світі всіх. Культура, яка на дві з половиною тисячі років раніше з’явилася ніж Єгипет. Ми маємо дуже цікаву, не вивчену цивілізаційну культуру, яка дуже важлива для хрестоматії Європи, хрестоматії світу та українського вивчення».
Окремо Віктор Ющенко зосередив увагу на питанні національної ідентичності та значенні повернення до власних цивілізаційних витоків:
«Вся складність національної ідентичності України заключається в тому, що ми занадто довго, більше 300 років, знаходилися в колоніальному режимі, де українська мова була заборонена. Довгі роки російського кріпацтва привели до того, що національне питання було занедбане. Я думаю що в 90-тих роках ми, можливо, встигли на останній потяг і в останній вагон у цьому потязі, коли ще можна було повернути українську ідентичність та українське осмислення. Я тішусь, що за 30 років ми пройшли дуже складну, але ефективну дорогу національного усвідомлення, коли сьогодні можна сказати, що ми — не квазі нація. Українську націю знає весь світ».
Культурні продукти та сучасні формати

Голова Наглядової ради БФ «МХП — Громаді» Юрій Мельник зазначив, що проєкт «Україна. Світ Трипілля» передбачає створення низки сучасних культурно-просвітницьких продуктів, які допоможуть сформувати цілісний образ України як держави з глибокою історією.
«У нас є задум випустити хорошу книгу про Трипілля, зробити фільм про цю давню цивілізацію та підготувати виставу. Також працюємо над створенням VR-експозиції. Завдяки цим продуктам українці та світ познайомляться з історією України та зрозуміють її значення для майбутнього. Трипільська культура може бути хорошим інструментом культурної дипломатії».
Історія як складова опору
Під час дискусії учасники також говорили про те, чому звернення до українського минулого є особливо важливим саме зараз – у період повномасштабної війни. Журналіст та автор історично-документальних проєктів Акім Галімов наголосив, що війна ведеться не лише за території, а й за право на власну ідентичність:
«Суспільство має усвідомлювати, заради чого ця війна ведеться. Вона ж не ведеться заради територій чи міст, на сході або півдні України. Росія воює проти нашої культури, проти того, що ми називаємо українською ідентичністю, українською самоідентифікацією. Тому сьогодні надзвичайно важливо відкривати для себе українську історію та культуру. Все, що формує нас як націю. Для того щоб розуміти, хто ми є, яка наша ціль в майбутньому та що ми несемо далі в цьому світі».
Він також відзначив значення спеціального випуску журналу «Антиквар» як платформи для фахового діалогу між дослідниками, митцями та громадськістю.
Від археології до культурного бренду
Учасники заходу підкреслили, що Трипільська культура – це не лише археологічні знахідки, а й фундамент української ідентичності та доказ тисячолітньої історії України. Проєкт «Україна. Світ Трипілля» поєднує науку, мистецтво та громадські ініціативи й має на меті популяризацію української культурної спадщини як в Україні, так і на міжнародній арені.


За рахунок підтримки благодійних і культурних організацій проєкт також відкриває можливості для залучення молоді та широкої аудиторії до вивчення й осмислення українського минулого.

