Запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців знову стало предметом публічної дискусії — на тлі заяв про виконання міжнародних зобов’язань України та реакції бізнес-спільноти і місцевої влади.
Поштовхом для нового обговорення стали заяви народного депутата Ярослава Железняка щодо податкових кроків у межах співпраці з Міжнародним валютним фондом, а також позиція органів місцевого самоврядування. Зокрема, Вінницька міська рада підтримала звернення підприємців із закликом не допустити запровадження ПДВ для ФОПів. Як повідомляє ресурс «Політична арена Вінниччини», саме в контексті підготовки змін до податкового законодавства тема знову набула широкого резонансу.
Йдеться не просто про зміну податкової ставки. Експерти наголошують: це може стати структурною трансформацією всієї моделі малого підприємництва. Частина фахівців вбачає в цьому шлях до детінізації та збільшення доходів бюджету. Інші ж попереджають — різке запровадження ПДВ може призвести до згортання діяльності малих ФОПів і зростання тіньового сектору.
Що відомо про зобов’язання перед МВФ
За словами Ярослава Железняка, вимоги Міжнародного валютного фонду щодо податкової політики залишаються чинними та мають бути виконані до кінця березня 2026 року. Серед них — скасування пільги на посилки до 150 євро, запровадження ПДВ для ФОПів, закріплення 5% військового збору на постійній основі та ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ.
Водночас, за його словами, наразі вдалося лише підвищити ліміт обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 1 до 4 мільйонів гривень.
Позиція бізнесу: ризик масової тінізації
«Фактично ми бачимо не скасування ідеї, а її перенесення. Це означає, що бізнес живе в режимі невизначеності — правила можуть змінитися в будь-який момент», – каже Олександр Печалін. Голова Спілки підприємців «Стіна»
Олександр Печалін переконаний: ініціатива може вдарити передусім по малому бізнесу, а не по великих схемах.
За його словами, сьогодні існують значно масштабніші джерела тінізації економіки — контрабанда, великі будівельні проєкти, крупний бізнес із надприбутками. Натомість держава фокусується саме на ФОПах. Він наголошує, що у разі впровадження ПДВ малий бізнес зіткнеться насамперед із різким зростанням адміністративного навантаження. Багато підприємців не захочуть або не зможуть вести складніший облік через додаткові витрати на бухгалтерію. З огляду на дефіцит кваліфікованих бухгалтерів під час війни це стане ще серйознішою проблемою.
Окремий ризик — блокування податкових накладних і обігових коштів. Для мікробізнесу навіть тимчасове блокування платежів може означати фактичне припинення діяльності, адже запасу фінансової міцності у таких підприємців немає.
На його переконання, великі компанії, які використовують модель дроблення бізнесу через ФОПів, знайдуть нові механізми оптимізації, тоді як звичайні малі підприємці можуть просто закритися або піти в «тінь».
«Будь-яке посилення податкового навантаження без паралельного спрощення адміністрування може стимулювати частину бізнесу працювати неофіційно».
На його думку, головна проблема — відсутність системного діалогу між державою та бізнесом. Підприємець часто опиняється в позиції прохача, тоді як держава має виступати менеджером, що служить платнику податків.
«Підприємцям важливо не стільки зниження ставки, скільки стабільність правил. Прогнозованість — це головна цінність для малого бізнесу».
Владислав Скальский, заступник вінницького міського голови:
«Запровадження ПДВ для ФОПів — це не просто зміна одного податку. Це структурна трансформація всієї моделі малого підприємництва, і її наслідки будуть відчутними як для бізнесу, так і для держави та місцевих громад. З точки зору держави логіка зрозуміла: розширення бази ПДВ, зменшення можливостей дроблення бізнесу через ФОП-модель, підвищення прозорості оборотів і поступове наближення податкової системи до європейських правил. Важливо також, що це питання перебуває у фокусі домовленостей України з Міжнародним валютним фондом: розширення податкової бази та підвищення фіскальної стійкості є одним із елементів, які розглядаються в контексті продовження фінансової програми підтримки України.
Водночас у реальній економіці ефект, скоріше за все, буде значно складнішим. Для значної частини малого бізнесу ПДВ — це не лише 20% податку, а насамперед суттєве зростання адміністративного навантаження: складніший облік, касові розриви, ризики блокування податкових накладних, необхідність професійної бухгалтерії. Для мікропідприємництва це може стати критичним бар’єром, і частина ФОПів може або скоротити діяльність, або перейти в тінь.
Для місцевих бюджетів наслідки будуть подвійними. З одного боку, детінізація та більша прозорість оборотів у довшій перспективі можуть розширити податкову базу. З іншого — у разі скорочення активності малого бізнесу громади ризикують втратити частину надходжень від єдиного податку.
Ключове значення матиме дизайн реалізації. Якщо передбачити поступовий перехід, достатньо високий поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ, максимально спрощене адміністрування для мікробізнесу та реальні гарантії проти блокування накладних — система зможе адаптуватися еволюційно. Якщо ж запровадження буде швидким і жорстким, без компенсаторів і перехідного періоду, ризик тінізації буде високим.
Прем’єр-міністерка України вже заявила, що мінімальний річний оборот ФОПа для застосування ПДВ буде піднято до 4 млн грн. Саме в такому вигляді законопроєкт планують подати до Верховної Ради. Але це буде складний закон для збирання голосів».
Позиція економіста
Доктор економічних наук Валерій Коровій вважає, що ПДВ — один із найскладніших податків з точки зору адміністрування, особливо для малого бізнесу.
«Це автоматично потягне додаткові витрати для підприємців, пов’язані з веденням обліку та звітності. Для малого бізнесу це суттєве навантаження», — пояснює Валерій Коровій.
За його словами, у разі посилення податкового тиску частина підприємців просто піде в тінь або припинить діяльність.
«Ми матимемо закриття значної кількості суб’єктів малого бізнесу, які або працюватимуть “по-чорному”, або взагалі припинять роботу. Це і є тінізація економіки», — зазначає економіст.
Він наголошує, що в умовах війни держава, навпаки, має лібералізувати ділову активність, а не посилювати податкові бар’єри.
«Не потрібно затягувати зашморг. Потрібно знімати бар’єри на шляху розвитку приватної ініціативи. Сьогодні нам важливо думати про те, як не заганяти економіку в тінь», — підкреслює Коровій.
Окремо він прокоментував аргумент про те, що великий бізнес дробить діяльність через ФОПів, аби мінімізувати податки.
«Якщо є зловживання, їх потрібно врегульовувати точковими рішеннями та роботою фіскальних органів. Для цього існують податкові механізми контролю. Але не можна дискредитувати саму ідею малого бізнесу через окремі випадки», — вважає експерт.
Він нагадав, що спрощена система, запроваджена наприкінці 1990-х років, відіграла ключову роль у детінізації економіки та розвитку підприємництва.
Також економіст звертає увагу на можливі наслідки для місцевих бюджетів. ПДВ надходить до державного бюджету, однак єдиний податок, який сплачують ФОПи, формує доходи громад.
«Якщо зменшиться кількість підприємців на спрощеній системі, це означатиме скорочення надходжень єдиного податку. А це вже прямий удар по місцевих бюджетах», — підсумував Валерій Коровій.
Позиція бухгалтера
Бухгалтер з 14-річним стажем Олена:
«МВФ зняв рекомендації щодо ПДВ для ФОПів. Йдеться про те, що питання оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема у контексті платформ типу OLX, та військового збору планують впроваджувати орієнтовно з 2027 року. На 2026 рік відповідальність фактично знімається. Однак важливо розуміти, що відповідальність знімається не з бізнесу, а з держави, тому що користувачі платформи все одно можуть бути охоплені цими правилами. Також озвучувалося, що питання щодо ПДВ можуть переноситися й на 2028 рік.
Паралельно змінюють пункт Податкового кодексу щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Ліміт планують збільшити з 1 мільйона гривень до 4 мільйонів гривень. Це правильне рішення, тому що цей показник давно не відповідає реальності.
Щодо того, наскільки ускладниться звітність для ФОПів у разі введення ПДВ, на сьогодні конкретики немає. Поки що неможливо точно сказати, як це буде працювати на практиці.
На даний момент ФОП третьої групи подає декларацію платника єдиного податку. Якщо ФОП має статус платника ПДВ, він звітує так само, як усі інші платники ПДВ, подаючи декларацію до 20 числа та реєструючи податкові зобов’язання (накладні). Для таких підприємців у плані звітності принципово нічого не зміниться.
Якщо ж ФОП третьої групи не є платником ПДВ і його обіг не перевищуватиме 4 мільйони гривень, він не буде зобов’язаний ставати платником ПДВ і не подаватиме звітність щодо ПДВ. Основне завдання — контролювати обіг.
Загальна позиція полягає в тому, що потрібно залишити ставку третьої групи і не тиснути на малий бізнес, адже найбільше страждають прості підприємці».
Дискусія навколо ПДВ для ФОПів виходить далеко за межі одного податку. Йдеться про баланс між фіскальною стійкістю держави, міжнародними зобов’язаннями та збереженням підприємницької екосистеми.
Ключове питання – не лише «вводити чи не вводити», а як саме це робити. Без продуманого переходу та реального діалогу з бізнесом реформа може мати зворотний ефект – замість детінізації економіка отримає нову хвилю згортання малого підприємництва.