Осіннє прибирання подвір’їв та дачних ділянок часто супроводжується спалюванням опалого листя, сухої трави й рослинних залишків. Водночас така практика становить небезпеку як для довкілля, так і для людей.
Особливо швидко вогонь може поширюватися у суху та вітряну погоду. Полум’я здатне перекинутися на дерева, чагарники, господарські споруди чи житлові будинки.
Не меншою проблемою є дим. Під час горіння рослинних залишків у повітря потрапляють шкідливі речовини, які забруднюють довкілля та можуть становити загрозу для здоров’я.
За спалювання рослинності передбачені штрафи
Поліція нагадує, що самовільне випалювання рослинності або її залишків заборонене законодавством.
За статтею 77-1 КУпАП для громадян передбачений штраф від 3060 до 6120 гривень, а для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень.
Якщо порушення відбулося на території чи об’єкті природно-заповідного фонду, сума штрафу зростає: для громадян — від 6120 до 12 240 гривень, для посадових осіб — від 21 420 до 30 600 гривень.
Окрема відповідальність передбачена й у випадку, якщо через необережне поводження з вогнем виникає лісова пожежа або полум’я поширюється на значну площу.
А якщо внаслідок пожежі завдано істотної шкоди довкіллю, може йтися вже про кримінальну відповідальність за статтею 245 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті в окремих випадках передбачає до 10 років позбавлення волі.
Що робити з листям і сухою травою?
Замість спалювання рослинні залишки варто утилізувати безпечним способом — наприклад, компостувати органічні відходи або скористатися передбаченим у громаді порядком їх вивезення.
Не спалюйте суху траву, листя та рослинні залишки. Навіть невелике багаття може за лічені хвилини перетворитися на неконтрольовану пожежу.