У Вінниці відбулася робоча зустріч представників влади та аграрного бізнесу, присвячена переходу українського агросектору на європейські стандарти і вимоги ЄС. Це перший захід із запланованої серії регіональних діалогів, покликаних допомогти виробникам адаптуватися до нових правил на шляху до членства в Євросоюзі.
Ініціатором події виступив Офіс Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки проєкту Ukraine2EU у співпраці з Вінницькою обласною військовою адміністрацією. У центрі уваги – зміни для агросектору, які супроводжують євроінтеграційний курс України, та готовність бізнесу працювати за нормами ЄС.
Переговори та політичний контекст
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка наголосив, що залучення бізнесу є ключовою умовою успіху переговорів із Євросоюзом.
«Для мене надзвичайно важливо брати участь у таких зустрічах на місцях. Успіх переговорів з Європейським Союзом напряму залежить від готовності наших виробників. Ми можемо вибудувати адміністративну спроможність держави, але без готовності бізнесу цей процес не буде повноцінним», — зазначив Качка.
За його словами, держава працює над регуляторною частиною, а проблемні питання відомі.
«Наша переговорна команда має знайти правильний темп: максимально швидкий, але без негативних наслідків для українських виробників. Ми повинні впроваджувати європейські правила так, щоб не завдати шкоди аграрному сектору», – підкреслив він.
У ході дискусії віцепрем’єр окреслив і внутрішньоєвропейський контекст питання.:
«Україну часто використовують як аргумент у внутрішніх політичних дискусіях ЄС — мовляв, український аграрний сектор загрожує європейським фермерам. Це політика, і ми маємо це враховувати», — пояснив віце-прем’єр.
Законодавчі зміни та вимоги ЄС
Народний депутат України Микола Кучер нагадав, що активна робота над євроінтеграційним законодавством почалася ще у 2022 році.
«Основна маса законів уже ухвалена. Частину ще потрібно доопрацювати. Я впевнений, що Україна може стати членом ЄС у 2028–2030 роках», — заявив він.
Кучер також підкреслив, що норми щодо безпечності продукції будуть діяти значно раніше.
«За стандартами HACCP і безпечності продукції ми маємо відповідати європейським нормам уже з 1 січня 2026 року, якщо хочемо експортувати до ЄС», — наголосив депутат.
Позиція бізнесу
Віктор Корягін, директор Вінницького хабу МХП, підкреслив, що агросектор має готуватися до європейських правил уже зараз, оскільки частина великих виробників давно перебуває в процесі синхронізації з нормами ЄС.
«Ми вже зараз адаптуємо системи екологічного контролю, підходи до будівництва, до захисту довкілля. Це не теорія – це наша щоденна практика», – зазначив Корягін.
За його словами, питання строків адаптації виникає майже на кожній зустрічі.
«Часто питають: скільки нам дадуть часу? Але правда в тому, що чекати не варто. Нам потрібно готуватися вже зараз», — наголосив він.
Корягін звернув увагу на головну відмінність європейського ринку – прозоре конкурентне середовище.
«Тіні більше не існує. Є лише чесне, відкрите середовище. І всі, хто хоче працювати на європейському ринку, повинні це прийняти», – підкреслив він.
Водночас адаптація до нових вимог не обов’язково означає збитки.
«Якщо правильно проаналізувати альтернативи та вчасно підготуватися, це може стати додатковою можливістю для прибутку», – пояснив Корягін.
Серед перспективних напрямів він назвав біологізацію виробництва, сучасні технології обробітку ґрунту та підвищення стандартів у тваринництві.
«Європейські вимоги – це не лише обмеження, а й нова цінність для продукції», – підсумував він.
