У Комітеті з питань освіти запропонували низку правок до бюджетного процесу та освітніх законів, які передбачають збільшення педагогічного навантаження, зміни в оплаті праці та перехід на строкові контракти. Народна депутатка Лариса Білозір пояснила зміст цих пропозицій і їх можливі наслідки для шкіл.
Українська школа тримається на людях, які навіть у складних умовах війни щодня забезпечують навчання дітей. Народна депутатка України Лариса Білозір наголошує, що протягом року регулярно зустрічалася з педагогічними колективами свого округу, добре знає їхні реальні потреби та бачить, як учителі працюють попри тривоги, відсутність світла та додаткові виклики, пов’язані з підготовкою до впровадження профільної школи з 2027 року й необхідністю зберігати сільські заклади освіти.
Останніми днями, за її словами, вона отримує численні звернення від учителів, директорів шкіл і профспілок округу щодо нових бюджетних правок Комітету з питань освіти, ухвалених 11 листопада.
«Освітяни стривожені й обурені, і я їх розумію. Бо те, що зараз відбувається навколо останніх бюджетних пропозицій Комітету з питань освіти, викликає не просто питання, а серйозне занепокоєння», – зазначила депутатка.
Правки передбачають встановлення окладу педагогів не менше трьох мінімальних зарплат шляхом збільшення тижневого навантаження з 18 до 22 годин. У практичному вимірі це означає додаткові уроки та значне збільшення позаурочної роботи – підготовку, перевірку робіт, ведення документації, комунікацію з батьками. За попередніми оцінками, такі зміни можуть призвести до скорочення понад 22% педагогічних ставок – це понад 70 тисяч учителів – та зростання випадків мультипредметності. Особливо вразливими можуть стати сільські школи, де значна частина педагогів працює на неповні ставки.
Ще однією пропозицією Комітету є скасування безстрокових трудових договорів. До 31 серпня 2026 року планується припинити всі безстрокові угоди з учителями загальної середньої та фахової передвищої освіти й перевести їх на строкові контракти терміном від одного до п’яти років. У разі відмови – передбачено звільнення та конкурсний відбір на посаду.
Лариса Білозір наголошує, що такі нововведення підтримала лише невелика кількість народних депутатів:
«Запропоновані нововведення, які так шокували освітянську спільноту і про які профспілка працівників освіти вже прямо заявила, що вони звужують трудові права педагогів, – це бачення лише невеликої кількості (менше 10 осіб) народних депутатів, членів Комітету. І ні в якій мірі не відображає думку всього парламенту».
Вона також нагадала, що Верховна Рада вже підтримала підвищення заробітної плати педагогів на 50% у два етапи в межах Держбюджету-2026, на що передбачено 53,8 млрд грн. Водночас нові правки Комітету були подані вже після того, як 22 жовтня парламент у першому читанні схвалив Бюджетні висновки до законопроєкту №14000. На думку депутатки, це може свідчити про порушення процедури та не дає підстав для подальшого розгляду таких пропозицій ані Бюджетним комітетом, ані Верховною Радою.
Водночас Лариса Білозір підкреслює, що підвищення окладу педагогів до рівня трьох мінімальних зарплат є правильною і необхідною ініціативою, але механізми, запропоновані Комітетом, не пов’язані з реальним підвищенням престижу професії чи зі створенням кращих умов для вчителя.
«Ми повинні боротися за якісну й доступну освіту, і за вчителя, без якого не буде ні сильної школи, ні сильної держави, але не за рахунок звуження прав освітян та створення невизначеності у системі, яка й так тримається на межі можливого», — підсумувала депутатка.