Майбутнє України через культуру: у KRAЇNA EDEM пройшов Global Culture Forum 2026

3 жовтня у KRAЇNA EDEM відбувся один із ключових днів Global Culture Forum 2026 — THE FUTURE WORLD. У центрі програми були культурна пам’ять та ідентичність, міжнародна присутність української культури, штучний інтелект, культурна дипломатія, відповідальність бізнесу й суспільства, а також європейська інтеграція українських культурних інституцій.

Global Culture Forum об’єднав митців, культурних менеджерів, підприємців, дипломатів, представників медіа та інтелектуальної спільноти для розмови про культуру як фундамент розвитку суспільства.

Тема THE FUTURE WORLD / «Світ майбутнього» була присвячена не прогнозуванню майбутнього, а рішенням, які формують його вже сьогодні: що Україна збереже зі свого культурного коду, як говоритиме зі світом, які функції залишаться за людиною в час стрімкого розвитку AI та яке місце країна вибудовуватиме для себе в новій міжнародній реальності.

«Майбутнє країни починається не з технологій і не з прогнозів. Воно починається з розуміння того, ким ми є, що для нас має цінність і що ми хочемо передати наступним поколінням. Global Culture Forum для нас — це простір, де культура стає мовою, якою Україна говорить про себе зі світом і водночас формує власне майбутнє», — Ігор Кривецький, засновник і візіонер Global Culture Forum, засновник KRAЇNA EDEM.

Змістовну програму дня відкрив відеороздум одного з найвідоміших сучасних українських художників Анатолія Криволапа «Якого кольору майбутнє України?».

Після цього форум перейшов до міжнародної дискусії CROSSING BORDERS, BUILDING PRESENCE: From Displacement and Identity to Global Recognition and New Markets. Учасниками панелі стали Julia Lenz — директорка KÖNIG GALERIE, Ольга Ставко — амбасадорка фестивалю «Червона рута» у Великій Британії та українського кіно у Сполученому Королівстві, а також українська художниця Ольга Глумчер, чиї роботи експонувалися в Європі, Японії, Великій Британії та США.

KÖNIG GALERIE — міжнародна галерея сучасного мистецтва, заснована в Берліні у 2002 році. Галерея працює з міжнародними художниками та розвиває міждисциплінарні проєкти у живописі, скульптурі, відео, інсталяції, фотографії та перформансі. Її головний берлінський простір розташований у колишній церкві St. Agnes, знаковій будівлі бруталізму. Роботи художників галереї представлені у великих приватних і музейних колекціях, зокрема Museum of Modern Art у Нью-Йорку та Guggenheim Foundation, а самі художники брали участь у Documenta, Венеційській бієнале, Берлінській бієнале та інших міжнародних виставках.

Модерував розмову Dietmar C. Werder — засновник WERDERART, підприємець та міжнародний експерт у сфері кібербезпеки.

Центральною темою дискусії став шлях українського мистецтва від досвіду переміщення та переосмислення ідентичності до сталої міжнародної присутності, глобального визнання та виходу на нові ринки.

«Для українського мистецтва сьогодні особливо важливо не залишатися лише в межах національного контексту. Йдеться про побудову довгострокової міжнародної присутності — через галереї, колекціонерів, інституції, професійні зв’язки та нові ринки. Саме через такі зв’язки культура стає частиною глобального діалогу», — Dietmar C. Werder, засновник WERDERART.

«Міжнародне визнання художника не виникає в один момент. Воно формується через послідовну роботу, сильну художню практику, правильний контекст і довіру між митцем, галереєю, інституціями та колекціонерами. Для українських художників сьогодні особливо важливо перетворити міжнародну увагу на довгострокову присутність», — Julia Lenz, директорка KÖNIG GALERIE.

Окремою подією дня став спеціальний виступ Віктора Ющенка, третього Президента України, присвячений темі «Майбутнє починається з пам’яті: що Україна має зберегти, щоб залишитися собою». У центрі виступу були історична пам’ять, культура та ідентичність як складові державної суб’єктності.

Продовжила цю лінію панель «Що ми беремо із собою в майбутнє?» за участі української дизайнерки та засновниці бренду RACHI Христини Рачицької, акторки, співачки та режисерки Наталії Половинки, кінорежисера Олеся Саніна та поета і видавця Івана Малковича.

Дискусія була присвячена тому, що саме Україна має пронести у майбутнє через мову, дизайн, театр, кіно та літературу — не консервуючи минуле, а дозволяючи культурі розвиватися далі.

Ще одна панель дня — «Голос майбутнього: як Україна говорить про себе». У ній йшлося про здатність країни перетворювати власний культурний код на зрозумілий світові культурний продукт.

У дискусії взяли участь режисер і культурний менеджер Василь Вовкун та продюсерка, членкиня Academy of Motion Picture Arts and Sciences Ольга Брегман. Модерував розмову журналіст і медіаменеджер Дмитро Добродомов.

Центральне питання панелі: як Україні говорити про себе так, щоб її голос залишався автентичним та водночас був зрозумілим, конкурентним і впізнаваним у світі.

«Ми свідомо побудували THE FUTURE WORLD як рух від пам’яті до майбутнього. Спочатку маємо зрозуміти, що саме хочемо зберегти, потім — навчитися говорити про це зі світом, а далі поставити складніші питання: як змінює нас технологічна революція, якими мають бути наші інституції та яку відповідальність кожен із нас бере за країну, яку ми будуємо», — Олена Матвієєва, CEO Global Culture Forum.

Після обіду фокус форуму змістився з культурної ідентичності до особистої відповідальності та технологічної трансформації.

Ветеран і підприємець Сергій Позняк і стратег Сергій Гайдай говорили про перехід «Від захисту країни до відповідальності за її майбутнє». Зокрема, про правила, інституції, бізнеси та суспільні відносини, які Україна створює.

Філософ Сергій Форкош представив спеціальний виступ «Від Галілея до AI: криза образу людини», після якого тему продовжила панель «Культура і технології: що залишиться людським у світі AI?».

Її учасниками стали Олександр Домбровський, Віктор Галасюк, Михайло Пацан та Володимир Козюк. У центрі розмови — питання: якщо алгоритми навчаться писати, аналізувати, створювати зображення, проєктувати та ухвалювати дедалі складніші рішення, де проходитиме межа людської суб’єктності, авторства і творчості?

Окремий блок програми був присвячений культурній дипломатії. Панель «Культурна дипломатія: як Україна говорить зі світом» об’єднала представників українського бізнес-середовища, дипломатичного корпусу та міжнародних делегацій навколо питання, як перейти від інформаційної присутності до довгострокової довіри, партнерств та інституційних зв’язків.

Модератором виступив Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.

У другій половині дня також відбулася дискусія «Україна і світ, який ми будуємо» за участі Максима Козицького, Сергія Устенка та Артура Юрченка. Модерувала панель шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна.

Розмова була присвячена новим міжнародним зв’язкам, економічним і суспільним трансформаціям та українській суб’єктності у світі, який формується просто зараз.

Окремий блок стосувався того, як українські музеї, приватні колекції та культурні інституції переходять від збереження спадщини до активної міжнародної присутності, розвивають партнерства, мобільність колекцій та інтеграцію у європейський культурний простір.

Таким чином, програма THE FUTURE WORLD вибудувала маршрут від культурної пам’яті — до штучного інтелекту, від мистецтва — до дипломатії, від особистої відповідальності — до інституцій майбутнього. Головна ідея дня: майбутнє — не зовнішня сила, яка просто станеться з нами. Воно складається з того, що ми вирішуємо зберегти, що створюємо сьогодні, за що готові брати відповідальність.

Global Culture Forum 2026 проходить у KRAЇNA EDEM та об’єднує українських і міжнародних представників культури, мистецтва, бізнесу, дипломатії, освіти та інтелектуального середовища навколо діалогу про роль культури у формуванні майбутнього України та її присутності у світі.