Поширена думка, що за наявності хронічних захворювань вакцинація може бути небезпечною. Насправді самі по собі хронічні хвороби зазвичай не є протипоказанням до щеплення. Навпаки, люди з такими станами можуть мати вищий ризик тяжкого перебігу інфекцій, тому питання вакцинації для них особливо важливе.
Йдеться, зокрема, про людей із цукровим діабетом, бронхіальною астмою, захворюваннями серця, нирок, печінки, легень, аутоімунними та імунодефіцитними станами.
Які щеплення можуть бути потрібні
Передусім варто перевірити, чи всі необхідні щеплення зроблені відповідно до Національного календаря. З 2026 року в Україні діє оновлений календар профілактичних щеплень, який охоплює вакцинацію проти 11 інфекцій. Щеплення за календарем є безоплатними.
Крім того, людям із певними хронічними захворюваннями можуть рекомендувати додаткову вакцинацію.
Зокрема, пацієнтам із хворобами органів дихання, діабетом, серцево-судинними захворюваннями, відсутністю або порушеннями функції селезінки можуть рекомендувати щеплення проти грипу та пневмококової інфекції.
Для людей із захворюваннями печінки, порушеннями згортання крові, анемією або тих, хто проходить діаліз, важливим може бути захист від вірусних гепатитів А та В.
А як щодо імунодефіцитів?
Тут потрібен індивідуальний підхід. Інактивовані вакцини загалом можуть застосовуватися при імунодефіцитах, однак із живими вакцинами ситуація складніша — для окремих станів вони можуть бути протипоказані.
Тому вибір вакцини, схему та час проведення щеплення для пацієнтів з імунодефіцитами або тих, хто отримує імуносупресивну терапію, має визначати лікар.
Хронічне захворювання саме по собі не означає, що від вакцинації потрібно відмовитися. Навпаки, для багатьох пацієнтів щеплення є важливою частиною профілактики тяжких інфекцій та їхніх ускладнень.