Для тих, хто повертається з війни, кожен крок назад до мирного життя — непростий. У Жмеринці створено простір, що не просто дає можливість тренуватись, а відкриває шлях до відновлення фізичних і психологічних сил. Тут запрацював спеціалізований спортивний клуб для ветеранів, у якому тренування — це не про рекорди, а про поступове повернення до себе.
Цей проєкт став одним із переможців Всеукраїнського конкурсу соціальних ініціатив «Час діяти. Нестримні», що реалізується благодійним фондом «МХП – Громаді» в межах програми підтримки військових «МХП Поруч».
Для ветеранів, які отримали поранення або пережили психологічні травми, можливість безпечно займатися спортом, зустрічатись із побратимами й відчувати підтримку — критично важлива. Тут кожне тренування стає етапом реабілітації: і фізичної, і моральної.
«Бачачи ваші важкі травми, ми розуміємо: можливо, цього ще недостатньо. Але це — перші кроки, які допомагають адаптуватися в цивільному середовищі. І це вже позитив», – зазначає Віктор Василинич, регіональний директор «МХП-Агрокряж».
Як пояснює Мар’яна Нарожна, керівниця групи соціального розвитку Вінницького регіону БФ «МХП – Громаді», це вже третій подібний адаптивний клуб в Україні:
«Ми відкриваємо третій адаптивний спортивний клуб в Україні в межах конкурсу “Час діяти. Нестримні”. Наше завдання — створювати середовище, де ветерани почуватимуться впевнено, проходити реабілітацію й адаптуватися до мирного життя».
Клуб у Жмеринці функціонує двічі на тиждень під керівництвом професійного тренера-реабілітолога. Тут кожне досягнення — індивідуальне, жодного тиску чи вимог. Як зазначає Володимир Савилюк, головне — це поступовість і довіра:
«Мені вдалося знайти спільну мову з хлопцями. Наприклад, Юра — серйозні травми, рука не працювала. Починав з мінімального, зараз тягне 35 кг, стабільно займається, сам відчуває покращення. Спілкування, підтримка, динаміка — це головне».
Серед учасників — Павло Адамус, який отримав поранення в голову поблизу Лиману у 2022 році. Після травми йому довелося вчитися заново говорити, ходити, рухатися. Завдяки системній реабілітації він щотижня приходить на тренування.
«Займаємося два рази на тиждень — цього вистачає, щоб і тіло рухалося, і з хлопцями поспілкуватися. Поступово повертаю сили», – каже ветеран.
Цей проєкт став прикладом ефективної взаємодії держави, громади, бізнесу та соціально відповідальних організацій. Частину фінансування надали партнери: 200 тисяч гривень — грантова підтримка від ДУ «Спорт для всіх», Міністерства молоді та спорту України (програма Президента «Активні парки»), фонду «МХП – Громаді» та Фонду імені Федора Шпига. Ще 200 тисяч — внесок від самої громади.
« Цей проєкт — це результат спільних зусиль держави, бізнесу і громади. Коли ми всі разом, тоді й виходять такі класні проєкти. МХП – це люди, які зі мною поруч уже 10 років, які реагують на потреби громади», – підкреслила народна депутатка України Лариса Білозір.
Партнери проєкту відкриті до масштабування: якщо ветеран висловить бажання відкрити подібний клуб або стати тренером — держава готова підтримати.
«Якщо хтось із ветеранів захоче стати тренером або відкрити подібний клуб — ми відкриті до співпраці. Потрібно лише звернення, а далі — допомога міністерства і фінансування нового осередку», – додав Єгор Алексеєнко, начальник івент-відділу ДУ «Спорт для всіх».
Це не просто спортзал. Це — спільнота, відкрита до тих, хто повернувся з війни. Це — місце, де лікується не лише тіло, а й внутрішній біль. І це ще один доказ того, що реальні зміни можливі, коли є співпраця та розуміння потреб людей.
